Пливе кача ... смотреть онлайн

Вячеслав )

«Пливе кача по Тисині…» – українська лемківська народна пісня.Широко відомою, у виконанні гурту «Піккардійська терція», ця пісня стала в 2014 році, під час подій Європейської революції в Україні. Вперше вона прозвучала на майдані Незалежності в січні, після смерті білоруса Михаїла Жизневського, який одним із перших загинув у протистояннях. Його друзі знали, що пісня «Гей, пливе кача» є його улюбленою і тому ввімкнули її під час прощання з ним. Через сильне смислове і емоційне навантаження цієї пісні її продовжили співати в пам'ять за загиблими, трохи з часом вона стала неофіційним гімном, який співали в пам'ять за загиблими активістами Євромайдану (Небесної сотні).Крім «Піккардійської терції», пісня також відома у виконанні різних гуртів та хорових колективів, таких як «Плач Єремії», капела ім. Ревуцького, а також хор Київської православної богословської академії, студенти (семінаристи) якої були безпосередніми учасниками подій у центрі Києва. Також ця пісня виконувалась на міжнародному фестивалі «Virgo Lauretana» в Італії.«…кожна мати розуміє, що виховує сина не для того, щоби відпускати на війну, будь-який чоловік не хоче загинути на чужині, сестра чи брат не готові втрачати найближчих. Сьогодні вже важко уявити собі прощання з Героями якимось іншим твором. Людина, яка написала цю пісню, перепустила її через серце. Тому зараз із автором в унісон плачуть сотні тисяч людей…»

Вячеслав )

Пливе кача по Тисині,Ой, пливе кача по Тисині.Мамко моя, не лай мені,Мамко моя, не лай мені.Залаєш ми в злу годину,Ой, залаєш ми в злу годину.Сам не знаю, де погину,Сам не знаю, де погину.Погину я в чужім краю,Погину я в чужім краю.Хто ж ми буде брати яму?Хто ж ми буде брати яму?Виберут мі чужі люде,Ой виберут мі чужі люде,Ци не жаль ти, мамко, буде?Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?Ой як ж мені, синку, не жаль?Як же мені, синку, не жаль?Ти на моїм серцю лежав,Ти на моїм серцю лежав.Пливе кача по Тисині,Ой, пливе кача по Тисині.Мамко моя, не лай мені,Мамко моя, не лай мені.